Школа – це співучий вулик дитячих мрій і захоплень! Вона живе своїм особливим життям. Це не просто приміщення, де навчаються діти, це – дитяча Дзвінка Країна. Вона притягує до себе, приваблює нестримною радістю, веселим сміхом, дитячою безпосередністю, чистотою ніжної дитячої душі. Тут ростуть і навчаються школярі.Тут формується їх характер і поведінка, словом, відбувається становлення людини, яка виходить із цих стін і йде в самостійне життя.
Соціально активна та духовно багата творча особистість учня формується у процесі безпосередньої участі в навчально-виховному процесі. Процес учнівського самоуправління дає можливість удосконалювати систему виховної роботи та створювати належні умови для виявлення, підтримки та розвитку здібностей та обдарувань школярів, задоволення їх інтересів, духовних запитів, потреб у професійному визначенні, вихованні інтелектуальної еліти нації.
Учнівське самоврядування в нашій школі існує багато років. Воно здійснюється через роботу Учнівського парламенту, на чолі якого стоїть голова.
Основною метою учнівського самоврядування школи є виховання творчої, соціально активної особистості, здатної до саморозвитку й самореалізації. Основними функціями Учнівського парламенту є:
організаторська – самостійно керує своєю суспільно-корисною діяльністю; виховна – стає носієм моральних переконань;
стимулююча – сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів усіх шкільних справ.
організаторська – самостійно керує своєю суспільно-корисною діяльністю; виховна – стає носієм моральних переконань;
стимулююча – сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів усіх шкільних справ.
Члени учнівського парламенту у своїй роботі намагаються дотримуватися основних заповідей в діяльності учнівського парламенту :
Роби добро!
Люби своїх близьких!
Допомагай іншим людям!
Наполегливо оволодівай знаннями!
Не лінись і не шукай виправдання своїм недолікам!
Краще віддати своє, чим взяти чуже!
Знайди свою мету в житті!
Пізнай світ і себе!
Внось у своє життя новизну!
З цього моменту і починається активне шкільне життя.
Учнівський парламент є постійно діючим органом учнівського самоврядування. На загальношкільну учнівську конференцію запрошуються представники від кожного класу, які є лідерами і відповідають за визначені сфери діяльності. Вибори парламенту проводяться кожного навчального року. Новообраний голова учнівського парламенту складає присягу на першому засіданні учнівського парламенту. Засідання парламенту проходять відкрито раз на місяць та по мірі необхідності.
Модель учнівського самоврядування
Шкільний парламент - добровільне обєднання учнів, мета його - сформувати в дітях почуття Господаря школи, класу, вміння співпрацювати на принципах партнерства, обєднання зусиль для добрих і корисних справ, а також формувати особистісну зрілість учнів в акмеологічному просторі школи.
Старшокласники створили власну «державу» – «Парламентську республіку», координаційним центром якої є учнівський парламент. Учнівський парламент діє згідно затвердженого Статуту учнівського самоврядування. Комісії – це виконавчий орган учнівського парламенту. Кожна комісія вносить свої пропозиції, які обговорюють на засіданнях учнівського парламенту. Під постійним контролем перебуває санітарний стан школи, дисципліна і порядок, рівень успішності учнів. Голові парламенту, що обирається щорічно, підпорядковані комісії: «Шефська робота», «Ерудит», «Порядок», «Інформація» та «Дозвілля». Дієвою ланкою парламенту став прес-центр. Його видання «Голос гімназиста» відіграє значну роль у висвітленні важливих подій шкільного життя. Дуже важливою ланкою в інформуванні є шкільний радіовузол. Отже, парламенту підпорядковано п’ять комісій. Кожна працює за певним напрямом. Членами комісії є представники класних колективів, які організовують відповідну роботу з учнями. Системі самоврядування школи підпорядкована система самоврядування класів. Допомогу в налагодженні успішної діяльності комісій надають учителі – консультанти. Педагоги надають членам комісій допомогу з окремих організаційних питань, обговорюють перспективи подальшої спільної діяльності, допомагають розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, критичне мислення, вміння аналізувати, вирішувати конфлікти, ефективно спілкуватися. Колектив учителів робить все можливе, щоб органи учнівського самоврядування працювали з повною відповідальністю, правами і компетенцією. Завдяки цьому і в міру того, як учні залучаються до серйозних, важливих шкільних справ, бачать, що їх вирішення великою мірою залежить від внеску кожного, значно зростають ініціатива та активність учнів, відповідальність як за долю школи, так і за свою особисто.
Основним завданням педагогічного керування є:
- визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;
- передача дітям організаційного досвіду;
- навчання їх організаторської майстерності;
- залучення школярів до само управлінської діяльності.
Щомісячно проводяться заняття (навчання лідерів), де навчають організовувати як власну роботу, так і співпрацю з товаришами. Педагоги дозволяють дітям самим визначати зміст свого життя, наділяють їх відповідальністю і реальними перевагами у вирішенні шкільних справ, не зводячи педагогічне керівництво до поодиноких зусиль, а співпрацюючи з учнями, враховують їхнє прагнення до самостійності, бажання виявляти ініціативу. Вирішальну роль тут відіграють організаторські , комунікативні, моральні якості. На заняттях школи діти готуються до самостійної роботи в органах учнівського самоврядування. До активної громадської діяльності залучають найбільш авторитетних лідерів учнівського колективу, що сприяє підвищенню ролі шкільного самоврядування. Реалізується завдання педагогів: виявляти справжніх лідерів учнівського колективу, сприяти висуненню їх до органів самоврядування, формувати у них вміння управляти.
Найвищим органом учнівського самоврядування в школі є учнівська конференція. Саме тут починається справжня учнівська демократія. На таку конференцію учні та вчителі збираються двічі на рік (на початку і наприкінці навчального року). Делегатів учнівської конференції обирають на класних зборах (8-11 класи). На учнівських конференціях обираються представники до ради школи, представники до комісій (на початку року), голови комісій звітують про роботу за навчальний рік. Крім учнівської конференції керівним та виконавчим органами шкільного самоврядування є БІНОМ (Бюро ініціативних наполегливих організованих і милосердних) та старостат. Це дає змогу послідовно впроваджувати рішення БІНОМу в життя класних колективів.
Керівні функції учнівського самоврядування виконує БІНОМ (до нього входять голови комісій та голова парламенту), який скликається щомісяця; в класних колективах – учнівські збори; є виконавчим органом самоврядування, який обирається на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів кожним класом.
БІНОМ:
- координує роботу класів, доводить до них конкретні завдання діяльності;
- контролює створення належних умов для навчання та дозвілля учнів;
- організовує пошукову роботу;
- контролює відвідування уроків, стан навчання та поведінки учнів;
- ухвалює рішення з найважчих питань життя школи в межах своєї компетенції;
- вносить пропозиції до адміністрації школи, педагогічної ради з питань навчання та виховання;
- бере участь в організації невідкладної допомоги учням, учням, які відстають у навчанні;
- організовує і контролює чергування в школі;
- веде контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог у школі;
- здійснює заходи розвитку творчих здібностей учнів, зміцнення їхнього здоров’я, фізичного вдосконалення, пропаганди здорового способу життя;
- організовує роботу центрів, малих ініціативних груп, учнівських об’єднань за інтересами, постів, штабів;
- співпрацює зі старостатом.
Склад органів учнівського самоврядування обговорюється і затверджується на учнівській конференції шляхом відкритого голосування. Головою парламенту може бути учень 8-11 класів, якого обирають таємним голосуванням на загально-парламентських виборах.
Старосту класного колективу обирають загально класні збори з числа учнів-лідерів класу. З них формується старостат, який засідає щопонеділка.
Старостат:
- звітує про результати навчально-виховної роботи на класних зборах, засідання старостату та учнівської ради школи;
- є безпосереднім зв’язковим між учнівською радою, колективом класу та класним керівником (доводить до їхнього відома плани, завдання, рішення учнівської ради, центрів самоврядування).
Напрями роботи комісії «Ерудит»
– організовує допомогу в разі потреби учням, які мають прогалини у знаннях;
- залучає учнів в гуртки, виступає з ініціативою про створення нових гуртків за інтересами;
- надає допомогу вчителям в організації тематичних вечорів, створенні лекторських груп тощо;
- проводить заходи, направлені на підвищення якості знань учнів (КВК, брейн-ринги з різних тем);
- члени комісії беруть участь в підготовці і проведенні бесід ( про режим дня, виконання домашніх завдань).
Напрямки роботи комісії «Інформація»
- випуск газети «Голос гімназиста»;
- залучення учнів до журналістської діяльності;
- вивчення громадської думки вчителів та учнів школи з певних питань;
- висвітлення шкільних новин у інформаційному віснику;
- ознайомлення шкільної громади з творчим доробком талановитих учнів;
- організація шкільного радіомовлення.
Напрямки роботи комісії
«Шефська робота»
- організовувати дозвілля учнів початкових класів на перервах;
- сприяти формуванню основ правильної поведінки молодших школярів;
- один раз в місяць організовувати проведення тематичних лінійок для дітей 1-4 класів з метою виховання гармонійної особистості, патріота держави;
- сприяти організації проведення пізнавальної роботи за напрямками «Зоряної республіки»;
- активізувати діяльність учнів по формуванню творчих здібностей (написання віршів, казок, творів, ігор).
Напрямки роботи комісії
«Дозвілля»:
- організовувати культпоходи в театри і музеї;
- сприяти оформленню приміщень і організовувати дозвілля учнів: вечори, зустрічі, КВК , брейн-ринги;
- організовувати виступи членів гуртків і студій перед людьми похилого віку, ветеранами;
- допомагати в організації і проведення загальношкільних свят: перший дзвінок, новорічні свята, День здоров’я, останній дзвоник.
Напрями роботи комісії «Порядок»
- веде облік збереження меблів, закріплених за класами;
- не рідше одного разу в місяць організовує рейди по перевірці збереження шкільного майна, організовує ремонт поламаних меблів;
- викликає на свої засідання учнів, які поламали меблі, входить з пропозицією до педагогічної ради або директора гімназії про прийняття адміністративних заходів до учнів, що проявили недбале ставлення до шкільного майна;
- організовує змагання між класними колективами по збереженню шкільного майна;
- організовує чергування класних колективів по школі, на вечорах, призначає та інструктує відповідальних чергових, оцінює якість виконання цієї роботи;проводить один раз на два місяці засідання учнівської ради профілактики;
- виходить з пропозиціями на батьківський комітет, раду гімназії з питань поведінки учнів;
- перевіряє і веде облік зовнішнього вигляду учнів.
Завдяки вдало організованому самоврядуванню рада профілактики налагодила систему роботи з правового та превентивного виховання школярів. Її складовими є різнобічне вивчення особистості; рання діагностика психолого-педагогічних відхилень у поведінці школярів молодшого, підліткового і старшого віку; визначення обсягу правових знань, високих моральних цінностей особистості; добір найбільш ефективних технологій (диспутів, брейн-рингів, усних журналів, прес-конференцій).
Рада профілактики:
- здійснює разом з учнями зразкової поведінки заходи, спрямовані на залучення підлітків, схильних до правопорушень, до роботи в органах учнівського самоврядування (рейди-перевірки, спортивні секції, підготовка заходів дозвілля, виконання постійних та тимчасових доручень);
- веде облік дітей, схильних до правопорушень, проводить з ними профілактичні бесіди;
- здійснює ранню діагностику з метою виявлення дітей, схильних до правопорушень, серед молодших школярів;
- збирає інформацію на засідання учнівської ради з питань правової освіти й виховання.
Усе це забезпечує очікувані результати: в школі зріс рівень дисципліни школярів, їхня правова свідомість та відповідальність. Дієвість системи самоврядування базується не лише на чіткому визначенні прав та обов’язків учнівської ради, а і на виборі конкретних напрямів діяльності її центрів.
Наша модель учнівського самоврядування допомагає суттєво поліпшити позашкільну роботу і посилити відповідальність учнів за доручену справу. Система виховної роботи враховує традиції села, рівень підготовленості дітей, батьків і педагогів. Справа педагогів – розвивати творчі здібності особистості, допомагати їй само реалізуватися.
Наш педагогічний колектив вважає, що саме учнівське самоврядування робить ефективнішим виховання особистості, згуртовує шкільний колектив, збагачує досвід спілкування, сприяє розвитку громадської думки та ефективному входженню учнів у доросле життя.
Учнівське самоврядування – це участь дітей в управлінні й керівництві справами свого колективу. Учнівське самоврядування допомагає школярам організувати власне життя і життя своїх товаришів. Досвід взаємостосунків, вирішення конфліктів, виявлення і захисту своїх інтересів набути у школі стане багажем, з яким діти вийдуть у доросле життя. Учнівське самоврядування є першим помічником педагогічному колективу в організації виховного процесу. Цінність організації учнівського самоврядування полягає в тому, що учні глибоко й всебічно проникають в сутність своїх справ та обов’язків. Структура органів динамічна, варіантна.
Комментариев нет:
Отправить комментарий